Однак, незважаючи на те, що до цього моя роботи була пов’язана тільки з гонками,навіть якщо я вирішила «жити по-іншому» і почала рухатися, «я блукала по темному тунелю, де я не могла побачити вихід." Це було неминуче.
Я втратила зв’язок з більшістю своїх знайомих по гонкам і намагалася взаємодіяти з різними людьми у спосіб, який абсолютно відрізнявся від мого минулого, але зрештою темрява в моєму серці лише поглибилася.
Я не хочу багато згадувати про блукання в той час.
Перед очима образ мене, якою я більше за все не хотіла ставати
Одного разу, коли я раптом зупинилася і подивилася на себе у дзеркало, там була «я-домогосподарка », яку виснажило життя, і я знову була у шоці.«Перед очима була я, якою я ніколи не хотіла стати ...».
Я вже не знала хто я, чому я живу і куди йти. Це був важкий час, тому що я нічого не розуміла.
У житті без мрій і бажань мене справді врятувало те, що небо благословило мене двома милими доньками. Я не можу передати словами наскільки я була щаслива.
Блукаючи тунелем, де я не бачила виходу, але мабуть потроху рухалася уперед.
-Моя історія-