«Моя історія №1»Хоча всі були проти мого захоплення, мої думки щодо гонок, через які я пройшла

Мене часто просять розповісти, що сталося з моменту коли я почала гонки до сьогодення, тому я хотіла би написати про минулу історію.

Це буде трохи довго, але я була би рада, якби ви склали мені компанію.

Моє життя від тепер і приблизно 10 років тому було у полоні любові до гонок.

Жила 365 днів на рік 24 години на добу заради змагання

Я любила перегони, це було моїм коханням, і мені це подобалося більше, ніж триразове харчування.

Я серйозно присвятила цьому своє життя і завжди продовжувала кидати собі виклик за межі свої можливостей.

Коли ти в перегонах-

«Отримати шашку швидше, ніж будь-хто інший»

«У наступному сезоні ми будемо брати участь у вищих категоріях перегонів»-

я завжди думала про ці два моменти, і це єдине, що я завжди було у мене в голові.

Чому мене так захоплюють перегони?

Озираючись назад, я думаю, що траса була моїм єдиним місцем , де я могла

висловити свою особистість.

під час навчання в старшій школі прокидалася, щоб мчати на мотоциклі

Захопившись автоспортом, я почала свою діяльність в 17 років, але вік 17 років був занадто пізнім,щоб стартувати у світі автогонок.

На жаль, у світі автоспорту, де багато людей походять із заможних сімей, я народилася і виросла у звичайній родині. Крім того батьки були рішуче против мого захопленням автоспортом , кажучи: «Якщо ти будеш їздити на мотоциклі, ти розірвеш зв’язки між нами ».Я де-факто була у стані відхрещення.

Чесно кажучи, я не думала, що у свої 17 років, у такому середовищі, повному негараздів, зможу стати професійним гонщиком.

Незважаючи на це, я не могла відмовитися від того, щоб гоняти,тому, продовжуючи кидати собі виклик, після появи прихильників у віці 22 років , які стали з’являтися один за одним, а також спонсорських компаній, я почала діяльність вже як професійний гонщик.

Я досі відчуваю, що це була неймовірна вдача для мене.