• Kazumi

Відновлено офіційну сторінку Казумі Мікамі та створено сайт українською мовою.

更新日:6月15日

Насправді, я не оновлювала свою персональну сторінку роками...

Ні, навіть не так. Я вже багато років борюся з реальністю, що я більше не гонщиця і мені вже не потрібен піар.


Я провела кілька років, нібито блукаючи в темряві

Може варто вже закрити свій сайт….? Коли ведеш персональну сторінку це означає, що ти з'являєшся перед усім світом. Але про що говорити, коли вже не розумієш більше хто ти?

Так я провела багато років нібито в темряві, не наважуючись ні на що.


Я не хочу жити у славі свого минулого. Але я не хочу закривати сайт і виглядати як зникла людина ...

Я хвилювалася. Що ж робити? Ні, що я повинна зробити?


І в той момент, коли мене мучили сумніви і я відчувала невдоволенність, почалася війна. Це поставило мене перед питанням: " А чим я можу бути корисна українцям?", і я почала пропонувати безкоштовні уроки французької мови для тих, хто знайшов притулок у Франції.




Коли я розпочала цей проект, мені із самого початку говорили такі речі:


Навіщо японській компанії навчати французькій мові українців та ще й безкоштовно?!

"Адже Україна є дуже далекою, яке вона має до нас відношення?”

“Якось це все дивно!"

“Я теж думаю, це дещо дивно, чи таке взагалі буває?”

І т.д., і т.д.



Можна подумати, що я якась дивна?

Це правда, Україна - далека від Японії країна за 8000 км. Хоча всі зараз знають про війну, для більшості японців це лише інформаційна подія, і це справи інших людей. Я пропоную безкоштовні уроки для людей такої далекої країни, які не приносять прибутки компанії взагалі. Можна подумати, що я якась дивна?

Коли я втратила впевненість, я раптом подивився на свою сторінку... а її якось і не немає…



Якщо подумати спокійно, то цілком природньо, що через більше ніж 8 років , якщо нічого не оновлювати і не проводити технічне обслуговування вона зникне. Я не можу сказати, що бачила свою домашню сторінку кілька місяців чи кілька років? Я про неї взагалі не згадувала. Інакше кажучи, я навіть не знаю, коли вона зникла.

Сама персональна сторінка зникла безслідно, але мій блог Ameba був в порядку.



Коли я побачила трагедію, мої почуття прокинулися.

Теперішня «я» живу зовсім інакше, ніж коли була активним гонщиком.

Я хочу дати назву компанії, але мені не потрібно називати своє ім’я.

Чесно кажучи, я більше не хочу бути відомою , і не хочу показувати своє обличчя світові.

«Це хороший початок»

«Я багато років думала про закриття свого сайта, це якраз те, що треба» - від цих думок мені полегшало.

"більше не потрібно турбуватися про те, закривати сайт чи ні. Мені стало легше жити на цьому світі!"


Але наступного ранку, прокинувшись, мені раптово спало на думку дещо, що на 180 градусів відрізнялось від того, про що я вчора думала.

Що робити, якщо українські студенти почнуть думати ,що я якась «дивна людина» або «якась підозріла японська компанія, яка хоче спіймали мене на гачок фразами про безкоштовні курси»?

«Якщо мені в чомусь не довірятимуть, студенти можливо будуть хвилюватися щодо вивчення французької мови».

Основою моїх думок були новини про "шахрайство з метою обману українців, що зростає і стає глобальною проблемою», на які я почала натрапляти щодня і, чесно кажучи, була дуже шокована.


Поток таких новин у важкий час сприяє тому, що у деяких людей може виникнути занепокоєння. Якщо є така ймовірність, це потрібно виправити! І я зробила висновок: «Чи не краще зробити власний сайт українською?»


Звичайно, перш ніж зробити український сайт, треба було зробити його японською. Тому ми вирішили спочатку зробити це японською без перекладу. На щастя я знайшла старі матеріали, скопіювала і вставила їх. Він став базою того, що перекладено українською.


До речі, я подумала, що все завершено…

"Я не дивна людина, а в певному сенсі небезпечна! Я фанат швидкості!" (сміється)


閲覧数:10回